• тел: (057) 731-33-65
  • м. Харків, пров. Плетнівський, 5

КНТЕУ

Харківський інститут фінансів

Київського національного торговельно-економічного університету

Харківський інститут фінансів


Харківський фінансово-кредитний технікум (1949–1954)

У 1949-1950 навчальному році Харківський фінансовий технікум було реорганізовано у Харківський фінансово-кредитний технікум згідно з наказом Міністра фінансів СРСР Звєрєва О.Г. від 15 квітня 1949 року №532 «Про об’єднання і реорганізацію фінансових і кредитних технікумів». Обліково-кредитні технікуми, що входили до системи Держбанку СРСР, та фінансово-кредитні технікуми системи Промбанку СРСР були об’єднані з фінансовими технікумами в Харкові, Одесі, Львові і Чернівцях.

Технікум розташовувався в орендованому приміщенні Харківської Обласної Контори Держбанку СРСР по вул. Гоголя, 1 і займав частину четвертого, п’ятий і шостий поверхи. Для гуртожитку було виділено приміщення по вул. Чернишевського, 63, розраховане на проживання 100 осіб (17 кімнат загальною площею 430 кв.м). Навчальному закладу належало 22 аудиторії загальною площею 788 кв.м. відповідно збільшилась і кількість навчальних кабінетів, тепер їх було сім: мови та літератури, фізико-математичний, соціально-економічний, фінансовий, обліково-бухгалтерський, машинізованого обліку і військовий.

Бібліотечний фонд технікуму кількісно збільшився і складав понад 35 тис. примірників, з них соціально-економічна література – 12,5%, літературознавча – 0,5%, науково-популярна – 1%, загальноосвітня – 30%, спеціалізована – 44%, енциклопедії – 0,3%, журнали – 0,6%, художня література – 10,2%, інша – 0,9%.

Спортивний зал місткістю 16 чол., обладнаний спортивним інвентарем, проіснував недовго. У квітні 1950 року його закрили у зв’язку з руйнацією стін і стелі.

Станом на 1 вересня 1949–1950 навчального року контингент учнів складав 1085 чоловік. Збільшення чисельного складу студентів позначилось на забезпеченості технікуму навчальними приміщеннями і гуртожитком, що була вкрай недостатньою. За денною формою навчалися 1025 чол., вечірньою (працівники фінансових органів) – 60 чол. Технікум працював у три зміни: з 8.00 до 22 год., крім того, продовжувала функціонувати курсова база, яка налічувала 420 чол.

На кінець навчального року в технікумі працювало 60 викладачів, з них штатних – 41, сумісників – 19 (переважно представники системи Держбанку СРСР). Вищу освіту мали 50 педагогічних працівників. За підсумками навчального року кращими викладачами були: Мусієнко Г.В., Блох Є.М., Мойсеєнко К.С., Цитко В.П., Ромашов В.П., Лихоманова Л.О., Кузьменко К.К., Волков Ю.М., Шапошніков М.М.

Міністерство фінансів УРСР затвердило план прийому на І курс 1949–1950 року чисельністю 300 осіб за спеціальностями: «Інспектор держбюджету», «Інспектор держдоходів», «Кредитний інспектор Держбанку», «Кредитний інспектор Промбанку», «Бухгалтер Промбанку», «Бухгалтер Держбанку», «Кредитний інспектор Сільгосп банку», «Технік машинізованого обліку». Усього на І курс було подано 511 заяв, успішно склали екзамени та зараховано 310 чол., у т.ч. 74 чол. відмінників і десятикласників.

Стипендію отримували 67,4% учнів, підвищену стипендію – 7 учнів (0,7%). Відвідування занять по технікуму склало 94,2%.

Класні керівники, адміністрація і громадські організації проводили обстеження матеріально-побутових умов проживання учнів. Нужденним виплачували допомогу з фонду каси взаємодопомоги.

1949/1950 навчального року закінчили курс теоретичного навчання 334 чол. і успішно склали держекзамени 325 чол. (за профілем Промбанку – 86 чол., Держбанку – 151 чол., фінансовому профілю – 97 чол.).

 

На початок навчального року контингент учнів за курсами і спеціальностями характеризувався такими даними:

 

№ з/п Спеціальність І  курс ІІ  курс ІІІ  курс   Спец.    група Усього
1   Фінансисти з  держбюджету 32 62 34 128
2  Фінансисти з  держдоходів 32 30 34 96
3  Фінансисти з  податків 29 29
4  Кредитні  інспектори  Держбанку 64 53 34 62 213
5  Кредитні  інспектори  Промбанку 33 67 72 172
6  Бухгалтери  Промбанку 30 24 22 76
7  Бухгалтери  Держбанку 63 74 118 255
8  Кредитні  інспектори  Сільгоспбанку 31 31
9  Техніки  машинізованого  обліку 25 25
 Усього  310  310  343 62 1025

Випускники отримали направлення на роботу у фіноргани УРСР, банківські установи СРСР, апарат Обласного фінансового відділення Харкова.

Навчальна робота планувалась відповідно до навчальних планів. У зв’язку з об’єднанням трьох технікумів було сім таких планів. Кожний викладач складав робочі плани зі свого предмета, відповідно навчальна частина складала плани по кожній групі на тиждень, ураховуючи розклад занять.

Викладання предметів у Харківському фінансово-кредитному технікумі підпорядковувалось класно-урочній системі й відбувалось російською мовою. Уроки тривали 45 хв. з перервами на 5-10 хв. Переважав словесно-ілюстративний метод, проте частково заняття набували вигляду лекцій.

Уроки і лекції супроводжувались демонстрацією наочності. Так, приміром, на уроках української, російської, англійської мов використовувались таблиці і схеми; на уроках літератури – портрети письменників та, літературних героїв, літературні фотомонтажі; на заняттях з математики і фізики – прилади, креслення та інше обладнання; під час викладання фінансово-банківських дисциплін – схеми, таблиці, бланковий матеріал, лічильні прилади.

З початку навчального року в технікумі було запроваджено єдиний орфографічний режим, який, без сумніву, сприяв підвищенню грамотності серед учнів технікуму і впливав на високу успішність з інших предметів.

Недостатнім було забезпечення учнів спеціальною літературою, яку отримували з Держфінвидаву, Держпланвидаву і Будвидаву. Крім того до бібліотечних фондів надходили художні (твори І.Франка, Т.Шевченка, М.Горького, А.Чехова, О.Пушкіна, М.Лермонтова, І.Тургенєва), пізнавальні й ідеологічно-пропагандистські книги. Працівники бібліотеки допомагали добирати літературу для доповідей, суспільно-політичних конференцій і політзанять, залучаючи до читацького колективу якомога більше людей.

Виховну, політичну і пропагандистську функції виконував кабінет соціально-економічних дисциплін, очолюваний викладачем історії СРСР Мистецькою Марією Натанівною. В умовах ідеологізації і політизації навчального процесу і життя в цілому робота кабінету сприяла вихованню в учнів почуття патріотизму, національної гідності, допомагала формуванню високих моральних якостей радянської людини і громадянина.

Високий рівень успішності учнів технікуму, передусім, залежав від їхнього загального інтелектуального розвитку, педагогічної майстерності викладачів, проведення додаткових занять з тими, хто не встигав з окремих предметів, організації роботи гуртків. Навчальна частина здійснювала постійний контроль за обліком успішності, своєчасними записами в журналах навчальних занять і кількістю оцінок з кожної дисципліни.

За результатами проведення державних екзаменів було відзначено високий рівень підготовки молодих фахівців, проте члени кваліфікаційних комісій указали на недоліки у володінні навичками аналізу балансу й звітності, усної лічби та недостатнє знання фінансової термінології. Успішно склали екзамени 325 чол. із 334 учнів (тобто 97,3%).

Крім денної і вечірньої форми навчання при технікумі був екстернат, який станом на 1 липня 1950 року налічував 506 чол., що навчалися за спеціальностями «Податки і збори», «Облік у банках довгострокових вкладень», «Держстрах в СРСР», «Грошовий обіг і кредит СРСР», «Облік у Держбанку», «Фінансування і кредитування сільського господарства», «Держдоходи СРСР», «Фінансування і кредитування промисловості», «Держбюджет СРСР», «Облік і звітність у системі Держтрудощадкас і Держкредиту».

Важливим етапом навчально-виховного процесу стала самостійна робота учнів. Особлива увага приділялась підготовці доповідей, яка супроводжувалась добором літератури, виписуванням нотатків і цитат, конспектуванням, складанням плану, оформленням роботи, написанням тез, підготовкою до усного виступу, обговоренням і захистом доповіді.

У поточному навчальному році діяли такі гуртки: соціально-економічних дисциплін, спецдисциплін, історії СРСР, фізико-математичний, облікових дисциплін. Робота в гуртках сприяла поглибленню теоретичних і практичних знань учнів, виробленню навичок самостійної роботи, роботи з інструктивними та законодавчими матеріалами. При кабінеті мови та літератури діяли літературні, драматичний і хоровий гуртки. Учасники драматичного і хорового гуртків виступали на фабриці «Красная нить», у науково-дослідних інститутах, на виборчих дільницях, будівництві Комсомольського озера в районі Основи.

Високого рівня досягла військова допризовна підготовка і спортивно-масова робота. В технікумі розгорнулась діяльність добровільних товариств сприяння армії (ДТСАРМ, ДТСФЛОТ) і спорту (ДСТ «Більшовик»), товариства «Червоного Хреста. Команда стрілків брала участь у заочних Загальносоюзних змаганнях. Працювали такі спортивні секції: легкоатлетична, акробатична, шахово-шашечна, лижна, ковзанярська, стрілкова, гімнастична, загальної фізичної культури, волейбольна, велосипедна. Технікум перевиконав план підготовки значкистів ГТО. Через брак коштів технікум не мав можливості орендувати стадіон. Здійснювався медичний контроль за станом здоров’я учнів, хоча технікум не мав штатного лікаря.

1950/1951 навчального року технікум, як і минулого року, орендував приміщення Харківської Обласної Контори Держбанку по вул. Гоголя, 1 і розташовувався частково на першому і четвертому, а також повністю – на п’ятому і шостому поверхах. Порівняно з попереднім роком навчальна площа збільшилась на 30 кв.м (одну аудиторію). Збільшення житлової площі не було, як і раніше гуртожиток знаходився в невеликому приміщенні по вул. Чернишевського, 63 і був розрахований на 100 місць..

Нарешті технікум отримав спортивний зал, розрахований на 35 чол., обладнаний спортивним інвентарем. Збільшилось обладнання навчального корпусу, кабінетів і гуртожитку.

Загальна площа бібліотеки становила 200 кв.м, читальна зала обслуговувала одночасно 150-200 учнів. Книжковий фонд налічував понад 36 тис. книжок. В аудиторіях розташовувались навчальні кабінети мови та літератури, фізико-матема-тичний, соціально-еконо-мічних дисциплін, фінансовий, обліково-бухгалтерський, машинізованого обліку і військовий. Упродовж року для кабінетів було придбано необхідне обладнання, виготовлена наочність.

Технікуму бракувало навчальних приміщень і місць у гуртожитку, тому заняття проводились у три зміни. Неповною мірою використовувався потенціал навчальних кабінетів, не було можливості розгорнути позакласну роботу серед учнів.

На початок навчального року технікум був повністю укомплектований викладачами. Усього викладацький склад налічував 49 чол. (43 штатних і 6 сумісників). Відбулися істотні зміни контингенту: зменшилась чисельність сумісників у зв’язку з поповненням педагогічного колективу молодими фахівцями з вищою освітою (42 чол.) і незакінченою вищою освітою (7 чол.). З метою підвищення ідейно-політичного рівня викладачів предметною комісією соціально-економічних дисциплін було організовано два постійно діючих семінари – з вивчення діалектичного та історичного матеріалізму (керівник Блох Є.М.), з вивчення політичної економії (керівник Худошин П.М.).

План прийому на І курс був затверджений Управлінням підготовки кадрів Міністерства фінансів СРСР і складав 300 чол. Набір проводився за такими спеціальностями: «Фінансисти з держбюджету», «Фінансисти з держдоходів», «Фінансисти з податків та зборів з колгоспів і населення», «Фінансисти з грошового обігу і кредиту», «Фінансисти з фінансування і кредитування сільського господарства», «Бухгалтери з обліку в Держбанку», «Техніки-організатори машинізованого обліку». Усього на І курс було подано 855 заяв (тобто конкурс склав 2,9 чол. на місце), зараховано 315 чол. Наприкінці навчального року згідно з вказівками Управління підготовки кадрів Міністерства фінансів СРСР дві податкові групи (62 чол.) були переведені на спеціальність «Держдоходи СРСР» і «Бюджетний облік».

У 1950/1951 навчальному році Харківський фінансово-кредитний технікум закінчили 287 чол., випускники отримали направлення на роботу у фінансово-кредитні установи: фіноргани, Промбанк, Комунбанк, Сільгоспбанк, Держбанк, органи МВД.

Міністерство вищої освіти СРСР затвердило навчальний план для вечірніх груп без відриву від виробництва від 19 червня 1950 року №УТ–5–27–04. Вечірнє відділення розпочинало свою роботу з 18год. 35 хв. вечора.

Порівняно з попереднім навчальним роком заняття були краще забезпечені наочністю, однак Міністерство фінансів СРСР і банки не направляли в достатній кількості циркулярних матеріалів. Адміністрація технікуму порушувала питання про видання методичних рекомендацій і наочності в централізованому порядку.

Класні керівники (34 викладачі) проводили ідейно-виховну роботу серед учнів технікуму, працювали над підвищенням успішності та дисципліни в групах, підтримували тісні зв’язки з батьками, здійснювали систематичний контроль за відвідуванням занять, організовували колективні дні відпочинку з виїздом за місто, стежили за житловими умовами своїх вихованців.

Учні відвідували кінотеатри, театри і музеї Харкова. При технікумі діяли хоровий, струнний і драматичний гуртки, які охоплювали 200 чол.

Активізувалась робота в гуртожитку, очолювана Радою гуртожитку. Тут проводились лекції і доповіді з актуальних питань, політінформації, культурно-масові заходи, щомісяця виходили газети «Наш побут» і «Блискавка».

У Харківському фінансово-кредитному технікумі мовою викладання була російська. На засіданнях предметних комісій значна увага приділялася питанням якості проведення уроків, організації навчального процесу, аналізу методів викладання і результатів взаємовідвідування занять, набуття учнями практичних навичок з фахових дисциплін. Викладачі предметної комісії соціально-економічних дисциплін організували і провели дві теоретичні конференції для учнів.

Наприкінці навчального року до державних екзаменів були допущені 287 учнів ІІІ курсу, а також 21 екстерн.. 14 випускників отримали дипломи з відзнакою. Організовувались зустрічі випускників, які працювали у фінорганах, установах Держбанку м. Харкова, з учнями технікуму. 450 учнів отримували стипендію, тобто 53% від загального складу. Відвідування занять у цілому по технікуму складало 97%.

Технікум відчував нагальну потребу в гуртожитку значно більшої місткості (не менше 500 чол.), бо основний контингент учнів – мешканці інших міст, селищ і сіл. Незважаючи на ці обставини, рішенням ЦК Спілки фінансово-банківських працівників гуртожиток технікуму отримав 1 премію за кращу культурно-масову та агітаційну роботу.

У навчальному корпусі технікуму належали 23 кімнати, з них 16 – аудиторії, 7 – кабінети. Виділення спеціальних кімнат під кабінети, надання в них практичної допомоги учням під час підготовки до занять, проведення роботи гуртків сприяло кращій організації роботи кабінетів. Проте бракувало обліково-підсумовуючих і бухгалтерських машин, що впливало на успішне засвоєння програмного матеріалу.

На початок навчального року в технікумі працювало 53 викладачі, з них 45 штатних і 8 сумісників. 50 викладачів мали вищу освіту. Педагогічний колектив брав активну участь у громадському житті технікуму, виборах народних судів, роботі виборчих дільниць. Кращими викладачами були Мусієнко Г.В., Попова К.М., Самарська Є.С., Кузьменко К.К., Волков Ю.М. З метою підвищення ділової кваліфікації викладачів, їх прикріплювали до фінансово-банківських установ.

Управління підготовки кадрів Міністерства фінансів СРСР затвердило план прийому на перший курс 1951/1952 навчального року чисельністю 180 осіб за такими спеціальностями: «Фінансисти з держбюджету», «Фінансисти з фінансування і кредитування сільського господарства», «Бухгалтери держбанку», «Бухгалтери з обліку спецбанків», «Техніки-організатори машинізованого обліку» (трирічне навчання); «Фінансисти з держдоходів», «Фінансисти з грошового обігу і кредиту» (півторарічне навчання). Реклама навчального закладу з’являлась у засобах масової інформації (радіо, газети, рекламбюро), розповсюджувалась через районні та обласні фінвідділи, установи Держбанку Харківської, Полтавської, Чернігівської, Ворошиловградської і Сумської областей, відділи народної освіти й школи. В результаті успішної рекламної кампанії було подано 912 заяв, тобто конкурс склав 5 чоловік на місце.

На кінець навчального року контингент учнів денного відділення за курсами і спеціальностями характеризувався такими показниками:

 №  з/п Спеціальність Курси  Усього
І ІІ ІІІ спец.  групи
1  Фінансисти з держбюджету 31 33 29 93
2  Фінансисти з держдоходів 59 26 30 115
3  Бухгалтери бюджету 29 29
4  Фінансисти з грошового  обігу 62 51 28 141
5  Інспектори Промбанку 22 22
6  Бухгалтери Промбанку 29 22 51
7  Бухгалтери Держбанку 53 62 43 158
8  Інспектори Сільгоспбанку 29 30 24 83
9  Техніки машинізованого  обліку 30 21 20 71
 Усього  172  296  237 58 763

 

Також у технікумі навчались за вечірньою формою 120 чол., заочною – 400 чол., екстерном – 150 чол.

Після закінчення технікуму учні отримували направлення на роботу в установи Держбанку, Промбанку, Цекомбанку, Сільгоспбанку, Міністерства фінансів УРСР.

Упродовж навчального року особлива увага приділялася повсякденній навчальній практиці шляхом організації при кабінеті спецдисциплін практичної лабораторії – навчального фінвідділу за спеціальністю «Держдоходи СРСР». Крім того, було організовано навчальний банк, де учні в умовах, наближених до реальних, мали можливість виконувати низку банківських операцій. Не переривалися зв’язки з випускниками технікуму попередніх років, які працювали в установах фінансово-кредитної системи.

На відміну від попереднього року заняття були краще забезпечені наочними посібниками з політичної економії, бюджету, фізики, математики та ін. дисциплінам. Проте підручників і навчальних посібників з політекономії, фінансів, грошей і кредиту СРСР, машобліку, аналізу балансу бракувало.

На засідання педагогічного колективу і предметних комісій неодноразово наголошувалось на важливості підготовки висококваліфікованих фахівців (наказ Міністерства фінансів СРСР від 7 березня 1952 року №309 «Про поліпшення підготовки спеціалістів, яких випускають фінансові та фінансово-кредитні технікуми»).

Робота гуртків в основному була організована при кабінеті мови та літератури: гуртки української і російської літератури, гурток поетів-початківців. Участь учнів у діяльності гуртків сприяла підвищенню культури їхнього спілкування, ораторського мистецтва, спонукала до зацікавлення творами художньої літератури. Для організації художньої самодіяльності (хорового і драматичного гуртків) дирекція і профком технікуму запросили професійних працівників у галузі культури і мистецтва. Учні відвідували театри і кінотеатри міста, Музей революції, Музей зображувального мистецтва, сільгоспвиставку.

Регулярно виходили газети «Фінансист» (12 номерів), «Блискавка» (8 номерів); було випущено 275 групових стіннівок, газета педколективу «За кадри» (6 номерів) і газета гуртожитку «Наш побут».

Показником трудової дисципліни учнів було відвідування занять, яке в поточному навчальному році складало 93,7%, пропуски без поважних причин – 1,9%.

Профспілкова організація технікуму надавала матеріальну допомогу учням, 34 чол. отримали путівки до будинків відпочинку, санаторіїв, дієтїдалень і туристичні путівки до Москви.

Підсобного господарства, їдальні, буфета, кравецьких і взуттєвих майстерень, а також пральні технікум не мав.

Навчальний корпус Харківського фінансово-кредитного технікуму в 1952/1953 навчальному році розташовується на тій же території, що й у попередньому році. Лише 5 кабінетів (соціально-економічний, мови та літератури, машинізованого обліку, військово-фізкультурний і навчальний фінвідділ) змогли організувати свою роботу в окремих кімнатах. Кабінет облікових дисциплін і навчальний банк не мали у своєму розпорядженні окремих приміщень, що, в свою чергу, негативно позначилося на важливих заходах, пов’язаних з навчальним процесом. Технікум продовжував працювати у три зміни.

Управління навчальними закладами і підготовки кадрів Міністерства фінансів СРСР у серпні 1952 року повідомило, що всі 4 групи спецнабору (тобто десятикласники) повинні спеціалізуватися за банківською справою, що ускладнило задачу адміністрації укомплектувати штат викладачів з банківських дисциплін на початок навчального року. Чисельність штатних викладачів на кінець поточного року склала 44 чол., сумісників – 8 чол. Вищу освіту мали 49 педагогічних працівників.

Педагогічний колектив технікуму підвищував ділову кваліфікацію шляхом участі викладачів загальноосвітніх дисциплін у методичних секціях Харківського будівельного технікуму, який на той час був методичним центром у нашому місті. Викладачів спецдисциплін на період зимових канікул згідно з наказом Міністерства фінансів СРСР від 19 січня 1953 року №3 прикріплювали до фінорганів і банків для ознайомлення з практичною роботою.

Відповідно до плану прийому, затвердженого Управлінням навчальними закладами і підготовки кадрів Міністерства фінансів СРСР на 1952–1953 навчальний рік, передбачалося прийняти на І курс 300 осіб за такими спеціальностями: «Держбюджет СРСР», «Держдоходи СРСР», «Податки і збори з колгоспів і населення», «Грошовий обіг і кредит СРСР», «Облік у Держбанку», «Механізований облік». Крім того, було передбачено планом прийняти 120 осіб на скорочений, півторарічний, курс навчання за спеціальностями «Грошовий обіг і кредит СРСР», «Облік у Держбанку». На перший курс було подано 1025 заяв, серед них заяв відмінників – 123, у групи з півторарічним навчанням – 128 заяв. Отже, план набору в технікум був повністю виконаний.

На початок навчального року контингент учнів характеризувався такими даними:

№ з/п Спеціальність Курс Спецгрупи Вечірнє відділення У
с
ь
о
г
о
І ІІ ІІІ У
с
ь
о
г
о
І рік ІІ рік У
с
ь
о
г
о
ІІ ІІІ У
с
ь
о
г
о
1  Держ бюджет СРСР 30 33 31 94 22 22 116
2  Держдоходи СРСР 60 58 118 30 30 148
3  Податки і збори 29 29 29
4  Бюджетний облік 27 27 27
5  Грошовий обіг і кредит 62 62 124 60 28 88 28 22 50 262
6  Фінансування сільського господарства 28 30 58 58
7  Облік у банках довгострокових вкладень 30 30 30
8  Облік у Держбанку 90 57 61 208 60 60 28 28 296
9  Механізований облік 31 30 21 82 82
 Усього  302  178  290  770  120 58  178 56 44 100  1048

Відсів учнів у поточному навчальному році склав 43 чол. З метою закріплення контингенту дирекцією, партійною і комсомольською організаціями, профспілковим комітетом було вжито певних заходів: знайдено кімнати для проживання, найбільш нужденні були забезпечені постільною білизною і навчальними посібниками, за рахунок профкому надано безвідплатну одноразову допомогу 36 учням.

Активізувалась робота бібліотеки, фонд якої складав понад 46,5 тис. примірників книжок. Навчальні кабінети і бібліотека тісно співпрацювали, проводили спільні заходи: диспути, конференції, засідання гуртків. Студентам-заочникам за їхніми письмовими запитами надсилали літературу додому. Крім роботи з обслуговування читачів (учнів та викладачів), працівники бібліотеки організовували виставки до знаменних політичних та історичних дат. Заслуговує на увагу той факт, що всю цю роботу виконували два працівники.

Посилився контроль за якістю викладання з боку дирекції технікуму і голів предметних комісій, взаємовідвідування занять склали 388 год., було проведено 29 відкритих занять.

Порівняно з попереднім навчальним роком у 1953/1954 навчальному році технікум отримав додаткову аудиторію на першому поверсі в прибудові до корпусу Харківської обласної контори Держбанку по вул. Гоголя, 1, в якій було організовано навчальний банк. Шість кабінетів: соціально-економічний, мови та літератури, фізико-математичний, військово-фізкультурний, фінансовий, облікових дисциплін, – використовувалися виключно для позакласної роботи предметних комісій.

У другому півріччі було відведена окрема аудиторія для методичного кабінету, де знаходилась уся навчально-методична документація. Проте надзвичайно актуальним залишалось питання забезпечення технікуму фізкультурною і актовою залами. Доводилось орендувати приміщення для проведення занять з фізкультури в Харківському технікумі радянської торгівлі, тому лише 8 груп з 23 мали можливість відвідувати уроки.

Упродовж року кабінети були поповнені необхідним інвентарем і наочними посібниками, в тому числі обчислювальною технікою.

На 1953/1954 навчальний рік план прийому на І курс знов становив 300 осіб і був повністю виконаний. Молоді спеціалісти після закінчення технікуму були направлені на роботу в установи Держбанку, Міністерства фінансів СРСР, Сільгоспбанку, Комунбанку, Промбанку, інші міністерства, а також для продовження навчання до фінансових інститутів.

При фінансовому кабінеті була розпочата робота щодо складання каталогу фінансової літератури, яку планувалося продовжити. Покращив роботу кабінет-лабораторія навчальний фінвідділ. Він став місцем самостійної роботи учнів, де вони отримували вичерпні відповіді на запитання, що виникали в процесі вивчення фінансових дисциплін та під час проходження виробничої практики. Прищеплення навичок практичної роботи також стало невід’ємною складовою діяльності навчального відділення Держбанку, яке водночас було кабінетом банківських дисциплін. З цією метою було відведено приміщення, що раніше належало пенсійному відділу Кагановичського відділення Держбанку м. Харкова. Під час проведення практичних занять відпрацьовувались касові операції, розрахункові і позикові операції, операції по МФО, касовому поповненню бюджету, кредитні операції. При кабінеті було зібрано інструктивний матеріал і необхідна література з банківських дисциплін, організовано чергування викладачів і учнів. Отже, в поточному році технікум зосередив основну увагу в процесі підготовки молодих фахівців на практичній спрямованості навчання.

Отримай
Новини