• тел: (057) 731-33-65
  • м. Харків, пров. Плетнівський, 5

КНТЕУ

Харківський інститут фінансів

Київського національного торговельно-економічного університету

Харківський інститут фінансів


Харківський фінансово-економічний технікум (1943–1944)

Умови життя простих харків’ян у цей час були надзвичайно тяжкими. Мешканці міста тільки-но пережили страшний голод, який супроводжував усі періоди окупації Харкова німецько-фашист- ськими загарбниками. Найтяжчим для харків’ян став 1942 рік. Базари вражали надзвичайно високими цінами. Найвищими вони були у січні-лютому 1942 року. У цей час кілограм житнього хліба коштував 220 крб., пшениці – 250 крб., картоплі – 100 крб., цукру – 833 крб. Для порівняння, середня зарплата робітників у цей час становила 500-600 крб. на місяць. Тому більшість населення міста не мала можливості споживати продукти з базару. Їм грошей виста- чало, може, тільки на придбання макухи або насіння соняшнику. Голод забрав у свої тенета життя сотень людей.

Люди їли все: лушпайки картоплі, кормовий буряк, казеїновий клей, домашніх тварин тощо. Але це не допомагало. Відомий харківський художник професор Симонов розповідав, що були випадки, коли на базарі продавали людське м’ясо, хоч за такі злочини карали на повішення. Це був голодомор, якого місто ще не бачило.

Померлих людей навіть не ховали, і вони залишалися в будинках, на вулицях. Інших вивозили на кладовище у шифоньєрах, ящиках та ін. Там копали великі ями та складали до них людей і засипали. Харків називали мертвим містом. Рівень смертності населення становив у березні 1942 року – 80, квітні – 98, травні – 110 чоловік на кожну тисячу населення. За умови збереження такого рівня смертності місто повністю вимерло б менше ніж за 10 років.

Незважаючи на такі виключні обставини відповідно до постанови Ради народних комісарів УРСР від 1 вересня 1943 року № 262 було засновано Харківський фінансово-економічний технікум. Перший навчальний рік технікуму розпочався з 10 листопада 1943 року, набагато пізніше інших спеціальних закладів освіти і в надзвичайно складних умовах. Упродовж вересня-жовтня 1943 року було закінчено прийом.

У зв’язку з величезними збитками, яких зазнало наше місто і країна в цілому в роки окупації, держава не могла виділити великих асигнувань на будівництво і відродження закладів освіти, бібліотек, будинків культури.

Упродовж першого навчального року через відсутність власного приміщення технікум переїжджав з місця на місце п’ять разів. Спочатку він розташовувався в колишньому приміщенні Вуглехімічного інституту по вул. Островського, 7 (сучасна вул. Весніна), потім тимчасово перейшов у приміщення Ветеринарного інституту (перетин вулиць Сумської та Іванова), орендував п’ять аудиторій у будівлі по вул. Артема, 29, що належала Педінституту.

Кожного разу доводилося освоювати приміщення без віконного скла, освітлення, опалення, шкільних меблів. Меблі для навчальних кабінетів збирали за допомогою учнів й за рахунок різних закладів та установ.

Навчання відбувалося в дві зміни – з 8 години ранку до 20 вечора. Майже всі викладачі були сумісниками, які в першу зміну працювали на Централізованих фінансових курсах, а в другу – проводили заняття в технікумі. Загальна чисельність учнів і слухачів курсів складала 350 чол. Уроки тривали 45 хвилин.

У першому півріччі педперсонал був укомплектований лише на 40%, а з української мови, спецпредметів і політекономії взагалі не було жодного викладача. Серед 12 викладачів, які працювали в технікумі, тільки 2 були штатними, інші – сумісники, що не завжди могли забезпечити якість уроків. Всі викладачі мали вищу освіту. Заробітна плата педагогічних працівників становила 400–750 крб. на місяць.

Через відсутність приміщень не могли розпочати роботу навчальні кабінети. У процесі занять наочність не використовувалась через неможливість придбати її в умовах напівзруйнованого, тільки-но звільненого від фашистських окупантів Харкова. Бракувало контурних карт з історії та економгеографії, рахівниць.

Повноцінній роботі технікуму заважали також часті зміни керівництва. У 1943/1944 навчальному році директорами технікуму були: Грушевський (до 15.10.1943) наказ Наркомфіну УРСР від 6 вересня 1943 року №47, Небувайло Я.Ф. (13.10.1943–20.11.1943) наказ Наркомфіну УРСР від 6 жовтня 1943 року №79, Самарська Євдокія Семенівна (20.11.1943–28.12.1943) наказ Наркомфіну УРСР від 20 листопада 1943 року, Небувайло Я.Ф. (28.12.1943–16.03.1944) наказ Наркомфіну УРСР від 28 грудня 1943 року №298, Самарська Євдокія Семенівна (16.03.1944–01.06.1944), Коробко Ольга Луківна (08.06.1944–09.07.1945) наказ Наркомфіну УРСР від 8 червня 1944 року №759.

Перші накази по технікуму стосувалися прийому на роботу: помічника директора з технічно-адміністративної частини Утенкова С.В. (наказ від 9 вересня 1943 року №1), бібліотекаря Попової М.Г. (наказ від 14 вересня 1943 року №2), головного бухгалтера Кухарчика В.О. (наказ від 16 вересня 1943 року) №3), завідувача навчальної частини Гончаренко Х.П. (наказ від 25 вересня 1943 року №4), секретаря Колосовської Є.Я., коменданта гуртожитку Матвієвої В.П., завгоспа-комірника Чичканя Ф.Г. (наказ від 27 вересня 1943 року №7), коменданта технікуму Абрамової А.М (наказ від 21 червня 1944 року №62), завідувача канцелярії Фідельман Н.М. (наказ від 3 липня 1944 року №65).

Незважаючи на вищезазначені об’єктивні причини, які гальмували роботу, виконання навчального плану в цілому по технікуму склало 81%.

Згідно з планом прийому чисельність учнів на 1 курсі мала становити 90 чол., на 2 курсі – 60 чол., натомість набрали на 1 курс 105 учнів, на 2 курс – 61 учня. Стипендія на І курсі складала 80 крб., на ІІ – 100 крб. Відмінники отримували стипендію на 25% вище встановленої. 60% учнів були іногородніми.

З метою залучення молоді до навчання широко використовувалися радіо і друковані видання (газета «Соціалістична Харківщина»), бланки набору розповсюджували не тільки в місті, а й усіх суміжних областях і районах, проводились бесіди у школах серед учнів 7-8 класів, у різних районах міста (в т.ч. робітничих) розклеювали оголошення.

Упродовж першого навчального року контингент учнів зменшився на 50 осіб і становив 116 чол., серед яких лише 4 юнаків. Основні причини відсіву – тяжкі матеріальні умови життя (багато учнів прагнули швидше закінчити Централізовані фінансові курси, які діяли при технікумі, й улаштуватися на роботу); відсутність гуртожитку (тільки з 15 червня 1944 року технікум отримав приміщення під гуртожиток на 60 чол. по вул. Дзержинського, 86 – сучасна вул. Мироносицька – у напівзруйнованому цокольному поверсі); частина учнів вступила до лав Червоної армії і пішла на фронт; незначна частина учнів перейшла в інші технікуми, які відкрилися пізніше. Декількох осіб відрахували за систематичні пропуски занять ще на початку навчального року.

У навчально-методичній роботі технікум керувався навчальними планами і програмами, затвердженими Народним Комісаріатом Фінансів СРСР. За відсутності циклових комісій робочі плани розглядали й затверджували на засіданнях педради. Наприкінці навчального року згідно з наказом директора розпочалася робота над створенням кабінетів: облікового, фінансового, фізико-математичного, соціально-економічного.

Приміщень для бібліотеки і читальної зали не було. Бібліотечний фонд налічував 385 примірників підручників і 570 примірників брошур та інструкцій.

Уся виховна робота здійснювалася в процесі уроків, а політико-масова проводилась спеціально закріпленими за групами викладачами. Силами артистів Держестради відбулися два концерти, присвячені 8 Березня і 1 Травня. Учні технікуму впродовж року відвідували театр Музкомедії, випустили 3 номери стіннівки. Складовою виховного процесу була участь у сільськогосподарських роботах, які розпочиналися з 1 серпня, роботах з прибирання вулиць міста. У грудні 1943 року весь ІІ курс зробив перепис худоби в своєму районі. Профспілкової організації не існувало.

Постійної бази практики технікум не мав, проте учні ІІ курсу вже у червні 1944 року проходили виробничу практику в семи райфінвідділах Харківської області. Після закінчення практики вони подавали на перевірку звіт, щоденник і складали залік.

План допризовно-військової підготовки не виконувався в повному обсязі через відсутність на початок навчального року матеріальної бази. Завдяки учням було придбано 3 гвинтівки навчальних, декілька протигазів, навчальних гранат та інших посібників.

Що ж вивчали учні тих буремних років, які, закінчивши 7-8 класів загальноосвітньої школи вступали на навчання до технікуму? Звичайно, кількість предметів була значно меншою, ніж сьогодні: «Російська мова», «Українська мова», «Математика», «Фізика», «Хімія», «Історія», «Англійська мова», «Економічна географія», «Військова підготовка», «Фінансові обчислення», «Бухгалтерський облік», «Статистика», «Політекономія», «Фінанси і кредит», «Податки і збори». «Держбюджет». Наприкінці навчального року студенти складали заліки й екзамени, за результатами яких переводили на наступний курс, а вразі неуспішності – відраховували.

Навчатися було важко ще й тому, що технікум не мав власного гуртожитку. Учні з віддалених регіонів розміщувалися на квартирах, їхнє проживання оплачував технікум (50 крб. на місяць), інші учні добиралися з передмістя поїздом, щодня витрачаючи на дорогу 4–8 годин. 10 кімнат гуртожитку, які розташовувалось у напівпідвальному приміщенні й могли вмістити лише 60 чол., потребували капітального ремонту водопроводу, санітарно-гігієнічних служб, вікон. Крім того, в гуртожитку взагалі не було меблів і постільної білизни.

Як уже зазначалося, при технікумі діяли тримісячні Республіканські курси фінансових працівників. Перший випуск відбувся 1 січня 1944 року. Серед випускників (усього 142 чол.) було бухгалтерів 31 особа, податківців – 45, фахівців у галузі державних доходів – 28, фінансистів з державного бюджету – 38. Наступний випуск курсистів (усього 183 чол.) був 5 травня 1944 року, з-поміж них бухгалтерів – 64, податківців – 42, фахівців у галузі державних доходів – 41, фінансистів з державного бюджету – 36. Останній набір було випущено 15 вересня 1944 року. Серед 210 слухачів – 67 бухгалтерів, податківців – 44, фахівців у галузі державних доходів – 56, фінансистів з державного бюджету – 47.

Отримай
Новини