• тел: (057) 731-33-65
  • м. Харків, пров. Плетнівський, 5

КНТЕУ

Харківський інститут фінансів

Київського національного торговельно-економічного університету

Харківський інститут фінансів


Харківський фінансовий технікум (1944–1949)

У 1944-1945 навчальному році технікум очолювала Коробко Ольга Луківна. Наказом Наркомфіну УРСР від 9 липня 1945 року №720 була звільнена від виконання обов’язків директора Харківського фінансового технікуму. Обов’язки заступника директора з навчальної частини виконувала Сословська М.Т.

Перший Статут Харківського фінансового технікуму (що підпорядковувався Народному Комісаріату Фінансів Української РСР) був затверджений 10 жовтня 1944 року. Згідно зі статутом учнями технікуму могли стати громадяни СРСР віком від 14 до 30 років, які закінчили сім класів середньої школи. Технікум мав два відділення – фінансове і облікове; здійснював підготовку фінансистів з державного бюджету, державних доходів, податків і зборів, державного кредиту і ощадної справи, державного страхування, фінансування і кредитування капітальних вкладень; бухгалтерів з бюджетного обліку, обліку в системі державного кредиту і ощадних кас. У поточному навчальному році в технікумі було вже 12 груп.

А за що могли відрахувати з числа учнів Харківського фінансового технікуму? Причини ті ж, що й сьогодні: невідвідування занять без поважних причин, грубі порушення правил проживання в гуртожитку (хуліганство, псування майна), крадіжки. Таких учнів направляли в розпорядження Мобілізаційного відділу Харкова з подальшим відправленням на трудові роботи.

Відсутність свого навчального приміщення і невелика місткість гуртожитку призвели до відсіву учнів, особливо у листопаді–грудні 1944 року. Станом на 15 січня 1945 року 42 особи з 362 припинили навчання в технікумі, що становило 12% від загальної чисельності учнів. Ситуація ускладнювалася тим, що заняття в орендованому приміщенні розпочиналися з 17 години за відсутності електрики.

Як свідчать фінансові звіти тих часів, адміністрація технікуму виплачувала допомогу інвалідам Великої Вітчизняної війни та родинам військовослужбовців, які вкрай потребували підтримки. Нелімітні витрати спричинялися також капітально-відновлювальними роботами навчальних приміщень і гуртожитку. Проте матеріально-побутові умови студентів викладачів і співробітників технікуму залишалися надзвичайно складними. Власної їдальні не було. Учнів прикріпили до їдальні Ветеринарного інституту й забезпечували одноразовим харчуванням, вартість обіду складала 2-5 крб. Учні технікуму отримували хлібні картки. Суворо карали тих, хто намагався додатково отримати хліб під іншим прізвищем, а за пропуски занять, неуспішність, запізнення і погану поведінку взагалі могли позбавити хлібної картки

У грудні 1944 року директор технікуму Коробко О.Л. отримала наказ Народного Комісаріату Фінансів СРСР №31-39, в якому йшлося про необхідність ужити рішучих заходів щодо розширення і зміцнення навчально-матеріальної бази з метою забезпечення в подальшому контингенту учнів.

Пам’ятною датою для Харківського фінансового технікуму був перший випуск 1945 року. Державні екзамени успішно склали 40 учнів, їм було присвоєно кваліфікацію фінансистів з податків і зборів. Студенти тих часів отримували направлення на роботу до Харківської, Київської, Сумської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Полтавської, Ворошиловградської (нині Луганської) областей, Ленінграда, Чернівців, Дрогобича, Кам’янця-Подільського, Москви. Отже, випускники технікуму працювали не тільки в Україні, а й на просторах Радянського Союзу, розбудовуючи економіку держави, що піднімалася з руїн після Великої Вітчизняної війни. У 1945/1946 навчальному році керівником Харківського фінансового технікуму призначено Дробко І.В. Іван Володимирович закінчив Харківський державний університет (нині Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна) і мав вищу педагогічну освіту та стаж роботи на керівних посадах 12 років, у технікумі впродовж багатьох років поспіль викладав економічну географію.

План прийому до технікуму на 1945/1946 навчальний рік на І курс становив 60 чол., проте було подано 268 заяв. Усього ж зараховано 134 особи. На ІІ курс було подано 88 заяв, зараховано 42 особи. На ІІ курс приймали осіб, які закінчили 9 або 10 класів, проте були випадки зарахування учнів з 8-класною освітою, які закінчили Фінансові курси.

Новий навчальний рік Фінансовий технікум розпочав у приміщенні по вул. Пушкінській, 68, що належало Педінституту. Технікум орендував 20 кімнат. Не всі аудиторії були обладнані меблями, не вистачало столів і стільців, через що студенти іноді змушені стояти або робити записи на колінах. Та навіть у таких тяжких умовах значна увага приділялась навчальній дисципліні. У наказі по Харківському фінансовому технікуму від 27 вересня 1945 року №175 зазначається, що студентам, які запізнюються на заняття чи пропускають уроки без поважних причин, хліба не видавати. На вимогу бухгалтерії класні керівники подавали табель відвідування занять студентами. У разі пропусків і запізнень більше трьох разів студентам не виплачували стипендії без додаткового розпорядження директора. За прогули (більше п’яти разів) виключали з технікуму і направляли в розпорядження трудових резервів.

Наказом від 17 жовтня 1945 року № 184 по Харківському фінансовому технікуму було організовано предметно-циклові комісії з таких предметів: предметна комісія мови і літератури (керівник Діденко М.Г.), фізико-математична предметна комісія (керівник Лейзерова М.Д.), соціально-економічний цикл (керівник Боракленова Р.Я.), цикл фінансових і облікових дисциплін (керівник Скобченко Т.С.).
У липні 1946 року відбувся другий випуск студентів Харківського фінансового технікуму, яким було присвоєно кваліфікацію фінансистів з держбюджету (35 чол.), фінансистів з держдоходів (34 чол.), фінансистів з податків (16 чол.), інспекторів з фінансування народного господарства (10 чол.). Випускники отримали направлення на роботу до Харківської, Київської, Сталінської (нині Донецької), Станіславської (нині Івано-Франківської), Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Кам’янець-Подільської, Ворошиловградської, Житомирської, Дрогобицької, Чернігівської областей, Закарпаття і навіть до Москви у Міністерство фінансів СРСР.

На кінець навчального року в технікумі працювали 27 викладачів (13 штатних і 14 сумісників), зокрема викладачів спецдисциплін 10, з яких половина були сумісниками. Вже тоді була започаткована добра традиція, яка підтримується й нині: залучення до навчального процесу працівників фінансових установ. Приміром, викладачі держдоходів Волков і Самірський (працівники Облфінвідділу), викладачі держстрахових дисциплін Петропольський і Откидачев (працівники Обласного Управління Держстраху). Значний внесок у розвиток технікуму зробила заступник директора з навчальної частини Самарська Є.С. 1940 року Євдокія Семенівна закінчила Ленінградський педагогічний фінансово-економічний інститут і від початку заснування Харківського фінансово-економічного технікуму її двічі призначали на посаду директора, вона також викладала дисципліну «Фінанси і кредит СРСР». Дирекція технікуму здійснювала постійний контроль за проведенням уроків, відвідуючи заняття з різних дисциплін. Позитивні й негативні сторони уроків обговорювались на засіданнях предметних комісій, педрадах.

Технікум продовжував працювати у дві зміни: з 8:00 ранку до 13:20 дня та з 14:00 дня до 19:00 вечора. Студенти навчались шість днів на тиждень, маючи по 6-8 уроків, тривалість яких складала 40 хв.

Як і в попередні роки, технікум бідував, не маючи власного гуртожитку. Студенти І і ІІІ курсів (58 чол.) мешкали в орендованому гуртожитку (10 кімнат) по вул. Дзержинського, 86, у підвальному приміщенні. Місця не вистачало, в кімнатах було вогко й холодно, спали по-двоє на одному ліжку. В деяких кімнатах стіни вологі, підлога після прибирання не висихала, а після дощу помешкання взагалі ставало непридатним для проживання. 35 студентів ІІ курсу мешкали на другому поверсі навчального корпусу, де під час занять міжобласних фінансових курсів перебували ще й курсисти, що створювало тісноту й безлад. Щосуботи проводили санітарне прибирання кімнат і обробку одягу, щоб запобігти поширенню паразитного тифу.

Їдальні технікум також не мав. Частина учнів була прикріплена до їдальні Стоматологічного інституту, отримуючи одноразове харчування.

Дирекція технікуму порушувала клопотання перед Харківською міськрадою про надан- ня під гурто- житок примі-щення поруч із навчальним корпусом, розташоване по вул. Пушкінській, 61. На той час там знаходилась військова частина.

Ураховуючи тяжке матеріальне становище й кризову ситуацію з продовольством, технікуму було виділено підсобне господарство на відстані 30 км від міста. Однак існували певні труднощі: не було тяглової сили, важко дістати картоплю для посіву. В організації підсобного господарства обіцяв надати допомогу завідувач Харківського обласного фінвідділу т. Лактіонов.

1946/1947 навчальний рік у технікумі розпочався своєчасно. На початок навчального року було зроблено частковий ремонт приміщення Харківського фінансового технікуму (побілено і пофарбовано стіни, відремонтовано вікна, центральне опалення, частково відремонтований дах) та внутрішній ремонт гуртожитку. Так само як і в попередні роки не вистачало шкільних меблів для навчальних кабінетів і читальної зали. Всі учні були забезпечені робочими місцями. Обладнано окремі кімнати для кабінету директора й бухгалтерії. Дві кімнати другого поверху, зайняті минулого року під гуртожиток технікуму і Педінституту, звільнені й використовуються як навчальні приміщення

Нарешті технікум отримав у власність вантажівку, що дозволяло перевозити будівельні матеріали, продовольство, дрова й вугілля для опалення приміщень у зимовий період.

Педагогічний колектив був повністю укомплектований. У поточ- ному навчальному році в технікумі вик- ладались усі передбачені навчальним планом пред- мети. Усі вик- ладачі повинні були подавати робочі плани в навчальну частину. Значна увага приділялася заповненню навчальних журналів, які були в усіх групах. Професійний рівень викладачів постійно перевірявся і контролювався збоку відділу Управління кадрів і підготовки кадрів Міністерства фінансів УРСР.

14 серпня 1946 року Міністр вищої освіти СРСР видав наказ №208/Т, що установлював вимоги до викладачів і учнів щодо боротьби за високу грамотність. На виконання вищезазначеного наказу в технікумі було запроваджено орфографічний режим: виховання культури мовлення, контроль за правильним веденням і охайністю зошитів учнів, ретельна перевірка усіх оголошень, плакатів, стіннівок та наочних посібників. Було навіть запроваджено заохочення для редколегій усіх курсів, які оформлювали тематичні стіннівки, – культпохід до драмтеатру. Існувала також загальнотехнікумівська стіннівка «Фінансист», діяв літературний гурток.

На 25 жовтня 1946 року контингент учнів Харківського фінансового технікуму становив:

Спеціальність І курс ІІ курс Група з 1,5 річним терміном навчання ІІІ курс Усього
 Фінансове відділення
 Держподатки 30 31 22 83
 Держбюджет 29 29 27 23 108
 Держдоходи 29 35 22 25 111
 Держкредит  і  ощад  справа 30 30
 Держстрах 10 10
 Облікове відділення
 Держбюджет 24 24
 Усього 118 95 49 104 366

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згідно з наказом по Харківському фінансовому технікуму від 8 вересня 1946 року №307 керівниками предметних комісій було призначено Ромашова Василя Павловича (комісія мови та літератури), Скобченко Таїсію Семенівну (комісія обліково-фінансових дисциплін), Лейзерову Марію Дмитрівну (комісія фізико-математичних дисциплін), Мурзіна Михайла Миколайовича (комісія соціально-економічних дисциплін); Керівниками навчальних кабінетів Запорожця М.П. (мови та літератури), Волкова Ю.М. (обліково-фінансового), Новикова С.П. (фізико-математичного), Лаврову Г.І. (соціально-економічного). Проте повноцінно функціонували лише два навчальні кабінети – фінансово-обліковий і мови та літератури. Фінансово-обліковий кабінет поступово забезпечувався наочністю як за рахунок Ленінградського методичного кабінету, так і самотужки: таблицями і схемами зі спецдисциплін (держбюджету, аналізу балансу, бюджету). Викладачі проводили при кабінеті консультації для студентів, організовували виставки кращих наочних посібників та практичних робіт учнів, робили огляд журналу «Советские финансы», систематизували в бібліотеці всі інструктивні матеріали з окремих тем і дисциплін. Хімічний і фізичний кабінети не були організовані через відсутність приміщень, хоча обладнання і наочні посібники закуповувалися.

Технікум мав 10 постійних баз практики в районних фінвідділах, куди організовувались навчальні екскурсії.

Підсобне господарство площею 1,5 га використовувалось для вирощування картоплі, квасолі та проса. Майже весь урожай 1946 року було знищено морозами. Голод охопив місто. Викладачі й учні технікуму отримували хліб за картками. З боку адміністрації суворо карались усі спроби махінацій з хлібом. Уповноважені повинні були видавати хлібні картки особисто кожному учневі за паспортом і в присутності старости групи. Усі підписували свої картки, щоб ніхто інший не скористався пайком. Було заборонено передавати хлібні картки або зберігати чужі (наказ від 2 квітня 1947 року №21).

При технікумі була організована майстерня з ремонту взуття, 30% отриманих коштів відраховувались на користь навчального закладу й призначалися для виплат матеріальної допомоги учням.

У поточному 1947/1948 навчальному році технікум розпочав роботу в значно кращих умовах. Навчальний заклад розташовувався в будинку №68 по вул. Пушкінській. Тепер це приміщення згідно з постановою Ради Міністрів УРСР було постійно закріплено за технікумом. На початок нового навчального року приміщення повністю відремонтовано, функціонувала система опалення парою. Будівля навчального корпусу мала два поверхи, на яких розташовувались 9 аудиторій, бібліотека, актова зала, буфет, кабінет директора, канцелярія, бухгалтерія, майстерня, комора. Не маючи власного гуртожитку, технікум орендував житло у місцевих жителів, переважно в районі селища Жуковського (було розміщено 279 чол.).

У квітні 1946 року Міністерство вищої освіти СРСР затвердило новий навчальний план, який набув чинності в 1947/1948 навчальному році. Згідно з цим планом Харківський фінансовий технікум випускав фахівців, що мали кваліфікацію фінансиста за такими спеціальностями: «Бюджет СРСР», «Держдоходи СРСР», «Податки і збори», «Держкредит і ощадна справа в СРСР», «Державне страхування в СРСР», «Фінансування і кредитування капіталовкладень промисловості», «Фінансування і кредитування капіталовкладень комунального і житлового будівництва», «Фінансування і кредитування державних підприємств і організацій сільського господарства», «Кредитування колгоспів, колгоспників та інших позичальників Сільгоспбанку», «Фінансування і кредитування капіталовкладень торгівлі і кооперації». Навчання тривало три роки або півтора року (3 семестри). До технікуму приймали учнів, які закінчили 10 класів середньої школи. Обов’язковими складовими навчального процесу були теоретична підготовка, виробнича і навчальна практики, складання курсових і державних екзаменів.

Технікум продовжував працювати у дві зміни, проте матеріальне становище учнів покращилось: кожний був забезпечений власним робочим місцем.

Головами предметних комісій у поточному навчальному році були призначені Запорожець Микола Павлович (мови та літератури), Скобченко Таїсія Семенівна (обліково-фінансових дисциплін), Блох Євгенія Мойсеївна (соціально-економічна), Мусієнко Григорій Васильович (фізико-математична). Діяли чотири навчальні кабінети: обліково-фінансовий (Христич О.Г.), мови та літератури (Ромашов В.П.), фізико-математичний (Зубченко А.О.), соціально-економічних дисциплін (Мурзін М.М.).

При комісії обліково-фінансових дисциплін діяли гуртки, теми занять яких пов’язувались з навчально-теоретичними і практичними заняттями. За результатами роботи учні виступали з доповідями. Комісії соціально-економічних дисциплін, мови та літератури приділяли значну увагу ідейно-політичній, патріотичній і морально-виховній роботі з учнями.

Кращими викладачами поточного навчального року стали Мурзін М.М. (викладач політекономії), Мусієнко Г.В. (викладач математики), Волков Ю.М. (викладач держдоходів, працівник обласного фінвідділу), Блох Є.М. (викладач основ радянського права і політекономії), Скобченко Т.С. (викладач курсу «Держбюджет СРСР»). Усього ж викладацький склад налічував 21 чол., у т.ч. 17 штатних і 4 сумісники. 19 викладачів мали вищу освіту.

У першому і другому півріччі 1947–1948 навчального року з метою удосконалення методичної роботи відбулися дві теоретичні конференції викладачів технікуму, на яких обговорювались питання самостійної роботи учнів, активізація їхніх розумових і творчих здібностей. Упродовж навчального року викладачі провели 20 відкритих занять. Адміністрація здійснювала систематичний контроль за навчальним процесом і якістю викладання. Отже, високий фаховий рівень викладачів, їх педагогічна майстерність і професіоналізм – добра традиція нашого навчального закладу.

Контингент учнів на початок 1947/1948 навчального року налічував 379 чол. (І курс – 90 чол., ІІ курс – 102 чол., ІІІ курс – 92 чол., півторарічний набір 1946/1947 року – 36 чол., півторарічний набір 1947/1948 року – 59 чол.), з них 310 отримували стипендію. Упродовж року з технікуму було виключено 36 осіб (9,4% від загального складу контингенту). Основні причини відсіву – хвороба, переведення в інші навчальні заклади, погана успішність.

Усього закінчило курс навчання в технікумі 70 чол., яким присвоєно кваліфікацію спеціалістів-фінансистів. 65 випускників отримали направлення на роботу від Міністерства фінансів СРСР, а 5 чол. було направлено для продовження навчання до Ленінградського фінансово-економічного інституту.

Значна увага приділялась вихованню молоді. Класних керівників і працівників навчальної частини цікавила не лише успішність учнів, але й їхні матеріально-побутові умови, підтримувались зв’язки з батьками. Дирекція технікуму, партійна, комсомольська і профспілкова організації, класні керівники спрямовували свою роботу 100% відвідування занять учнями.

Бібліотека отримала можливість відкрити читальну залу, так необхідну для самостійної роботи учнів, значно розширила свої фонди. За рік було придбано майже 3 тис. примірників книжок, серед яких переважали підручники, навчальні посібники, соціально-економічна і художня література. Навчальна література надходила від Держфінвидава з Києва і Москви, художню літературу отримували через Бібколектор. Працівники бібліотеки організовували тематичні виставки літератури до знаменних дат і загальнодержавних свят.

У технікумі діяли агітколективи, до складу яких входили агітатори (члени комуністичної партії і комсомольської організації) та читці (особи, що систематично читали в групах газети). Було запроваджено вечори запитань і відповідей. Учні мали можливість задавати запитання політичного змісту й побутового характеру.

1947/1948 навчального року технікум розпочав активну спортивну роботу. Було перевиконано план здачі норм ГТО, учні також брали участь у загальноміському кросі, лижних змаганнях на першість міста. Діяли такі спортивні секції: лижна, волейбольна, баскетбольна, гімнастична, секції штанги і боксу (всього 118 чол.), що здійснювали також підготовку спортсменів-розрядників.

У поточному навчальному році технікум значно покращив матеріальну базу для організації культурно-масової роботи, що дало змогу організувати власний струнний оркестр, для якого придбали музичні інструменти. Учасники художньої самодіяльності організовували тематичні вечори історико-літературної і політичної тематики. Учні відвідували театри і кінотеатри міста.

У 1948/1949 навчальному році технікум розташовується за адресою: вул. Пушкінська, 68. Споруда технікуму була повністю відремонтована. Адміністрація завчасно подбала про житло для учнів, орендувавши кімнати у мешканців міста. Меблі, як і в попередні роки, були нестандартними.

У технікумі продовжували працювати предметні комісії і навчальні кабінети. Новим головою предметної комісії соціально-економічних дисциплін призначено Мурзіна Михайла Миколайовича. Як і минулого року предметну комісію мови та літератури очолював Запорожець М.П., фізико-математичних дисциплін – Мусієнко Г.В., обліково-фінансових дисциплін – Скобченко Т.С.

У зв’язку з тим, що спортивній і допризовній підготовці учнів приділялася значна увага з боку Міністерства освіти СРСР, було організовано військово-фізкультур- ний кабінет (завідувач Юнассов О.Г.). Новими керівниками кабінетів стали Гончаренко Х.А. (фізико-математичний кабінет) і Блох Є.М. (кабінет соціально-економічних дисциплін).

На початок навчального року контингент учнів склав 356 чол. (І курс – 100 чол., ІІ курс – 96 чол., ІІІ курс – 101 чол., півторарічне навчання – 59 чол.). Станом на 1 червня 1949 року чисельність учнів зменшилась на 12 осіб. Причини, як і в попередні роки, – хвороба, переведення до інших навчальних закладів, неуспішність. Навчальна частина щомісяця складала відомості успішності по кожній групі.

При технікумі була організована каса взаємодопомоги. Класні керівники і представники адміністрації регулярно відвідували учнів, які проживали в орендованих квартирах. Якщо матеріально-побутові умови були незадовільні, то підшукували нове житло, піклувалися про опалення кімнат, можливість прати білизну, дотримувати гігієнічних норм.

Усього в технікумі працювало 20 викладачів (з них 16 штатних і 4 сумісники). 19 викладачів мали вищу освіту (зі спецдисциплін – 11 чол., із загальноосвітніх – 8 чол.) З метою підвищення ділової кваліфікації і політичної освіти викладачі систематично відвідували цикл лекцій при Харківському міському комітеті комуністичної партії. Звичайно, освіта, як і будь-які інші сфери суспільного життя українців, була надто політизована. Сьогодні з посмішкою сприймається той факт, що багатьох викладачів звинувачували в політичній обмеженості, безідейності, схилянні перед західною культурою, невиконанні постулатів «вождя усіх часів і народів» т. Сталіна, рішень партії та уряду, проте в ті роки це була вимога часу.

Кращими викладачами поточного року стали Мусієнко Г.В. («Математика»), Мурзін М.М. («Політекономія»), Блох Є.М. («Історія СРСР», «Основи радянського права»), Рубанович С.В. («Російська мова», «Російська література»), Волков Ю.М. («Держдоходи»).

Стабільною була робота бібліотеки, комплектування книжкового фонду, як і в попередні роки, здійснювалось за розверсткою в магазинах Укркнижкультторгу, через Бібколектор (художня і соціально-економічна література), Міськфінвидав із Москви (навчальні посібники зі спецдисциплін). Іноді технікуму доводилось купувати книги самотужки за власний рахунок. За рік фонд бібліотеки поповнився 2665 примірників книжок і склав 13 695 примірників.

Працівники бібліотеки влаштовували літературні вечори і виставки на честь визначних дат політичного й літературного характеру, добирали літературу для доповідей викладачів і учнів.

Методична робота в технікумі спрямовувалась на підвищення якості навчально-виховного процесу і якості викладання. Ці завдання покладалися на предметні комісія, яких у технікумі було чотири. Найбільша увага приділялася роботі предметної комісії спецдисциплін (голова Скобченко Т.С.). На засіданнях комісії затверджувались теми занять гуртків зі спецдисциплін: «Держбюджет СРСР», «Податки і збори з населення», «Економічна статистика», «Основи бухгалтерського обліку», «Галузевий облік», «Аналіз господарської діяльності», «Бюджетний облік», «Фінансові обчислення». Відкриті заняття із зазначених вище предметів засвідчували високий фаховий рівень підготовки викладачів. Кандидат економічних наук, доцент Шапошніков Михайло Миколайович розробив словник загальновживаних термінів у спеціальній літературі й практичній роботі фінансистів для предметної комісії мови та літератури.

Предметна фізико-математична комісія (голова Мусієнко Г.В.) скеровувала свою роботу на підвищення ділової кваліфікації і педагогічної майстерності викладачів, культури усної лічби серед учнів технікуму, так необхідної для фінансистів.

Викладачі предметної комісії мови та літератури Ромашов Василь Павлович, Рубанович Софія Василівна (російська мова), голова комісії Запорожець Микола Павлович (українська мова), Лерер Ганна Мойсеївна (англійська мова) працювали над створенням орфографічних, орфоепічних і термінологічних словників. Вони вибірково перевіряли конспекти та робочі записи, звіти з практики учнів технікуму щодо грамотності.

Основним напрямом роботи викладачів предметної комісії соціально-економічних дисциплін (голова Мурзін М.М.) став зв’язок навчання з вимогами сучасного життя, високий теоретичний та ідейний рівні.

Виховна робота в технікумі в ті часи підпорядковувалась ідеології комуністичної партії. Партійна і комсомольська організація перебрали на себе керівні функції. Проте не менша увага приділялась навчальній і трудовій дисципліні учнів та співробітників технікуму. Комітет комсомолу виступав організатором проведення тематичних вечорів, концертів самодіяльності, культпоходів у театри і музеї міста, суботників і трудових рейдів.

У поточному навчальному році було постійно випускались 12 групових і дві загальнотехнікумівські газети («Фінансист» і «Молнія»). При кабінеті мови та літератури працював гурток стенкорів, де навчали стилістичної культури, особливостей написання заміток і стіннівок, коректури.

Самодіяльний колектив технікуму включав хоровий (35 чол.), драматичний (28 чол.), фізкультурний (12 чол.) і літературний (38 чол.) гуртки.

До відома учнів усіх груп доводились правила внутрішнього розпорядку і статут технікуму, правила поведінки і проведення перевідних та курсових екзаменів, графіки чергувань.

Вагоме місце посідали навчальна і виробнича практики, оволодіння учнями навичками фінансової роботи, лічильними приладами. Предметна комісія спецдисциплін організовувала зустрічі з практичними працівниками районних і міського фінвідділів, проводили консультації і додаткові заняття. Упродовж року працювали лічильні гуртки при фінансово-обліковому кабінеті.

Учні ІІ і ІІІ курсів зі спеціальностей «Інспектор бюджету», «Інспектор держдоходів», «Інспектор податків» проходили виробничу практику. При фінансовому кабінеті було організовано куточок підготовки учнів до виробничої практики, де вони могли ознайомитися з кращими звітами, програмою практики та іншими матеріалами. Було укладено договори з фінвідділами Харкова, Сум, Полтави, Ворошиловграда (нині Луганська), Сталіна (нині Донецька) і Чернігова, на базі яких учні технікуму проходили практику.

Як свідчать статистичні звіти тих часів, навчальний план по технікуму був виконаний на 100%, розклад стабільний, зривів занять не зафіксовано. Понад 76% учнів отримували стипендію. Контроль за навчальним процесом здійснювався шляхом відвідування занять адміністрацією, проведення відкритих уроків та обговорення їх на предметних комісіях і педагогічних нарадах.

Отримай
Новини